релігійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реліквійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
релігійний — а, е. 1) Стос. до релігії. || Який ґрунтується на релігії, пройнятий нею. 2) Який вірить у Бога; віруючий, богомільний … Український тлумачний словник
реліквійний — а, е. Прикм. до реліквія … Український тлумачний словник
релігійний — [реил іг’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
релігійно — Присл. до релігійний … Український тлумачний словник
конфесійний — Конфесійний, конфесіональний: віроісповідний [46 2] віросповідальний [40] віросповідний [46 1;IV] тут: віросповідний [31] віросповідний, церковний [38] належний до певного релігійного напряму, церковний, віросповідний [47] релігійний [30]… … Толковый украинский словарь
конфесійний — а, е. Який стосується віросповідання, релігії; релігійний, духовний … Український тлумачний словник
конфесійний — (що стосується віросповідання, релігії), релігійний, духовний … Словник синонімів української мови
безрелігійний — а, е. У якому немає (не було) релігії. || Не пов язаний з релігією. •• Безрелігі/йне христия/нство теологічна концепція християнства, прихильники якої відмовляються від ідеї бога і вбачають сутність християнства в любові до ближнього … Український тлумачний словник